[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nIes0kqSvKc[/youtube]
Схиливсь на тин жовтенький кущ,
Розлогий, сонячний, красивий.
Стривожив серце він чомусь,
На вигляд був, немов журливим.
Розкішний кущ - це чайна роза,
Проміння сонячне украла.
Хто посадив, ніхто не знає,
Неначе золотом буяла.
Повільно скрапують росинки,
Що завдають ще більше жалю.
Я засмутилась на хвилинку,
Хоч я не знаю її тайну.
Соїть самотня, щось чекає,
Здається, що весь час сумує.
Один лиш вітер, може, знає,
Чого в житті їй так бракує?
Скида красиві пелюстки,
Журливо падають на землю.
А між квітками - колючки,
Комусь зростила їх, напевно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2025
автор: Cнежана