*****
Я зніму вантаж з плечей
І з душі теж, щоб з очей
Він моїх навіки зник,
Щоб згорів, немов сірник.
Сил нести його нема.
Пробую, але дарма.
Він занадто вже важкий.
Я для нього заслабкий.
Тисне лиш без співчуття
Він думки та почуття
Ті, які у мене є,
І дихнути не дає.
Я його увесь зніму
І у далину німу,
Де ані душі нема,
Порожнеча та пітма
Лиш, негайно відпущу
Й ні на крок не підпущу
Більш до себе я повік,
Доки на скінчиться вік
Мій життєвий в світі цім.
Щоб щасливо я на нім
Жив усе своє життя,
В душу світлі почуття,
Наче в дім, я приведу.
В ній найкраще відведу
Місце я для них і жить
Буду з ними кожну мить,
Протягом життя всього,
Доки маю я його.
Євген Ковальчук, 19. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2025
автор: Євген Ковальчук