Екран — або Істина
(духовна битва між життям і смертю!)
істина — просто і прямо —
навіки
от!
після зим! —
по теплу йдуть з туманами
ріжуть серця і свої, і дітей —
мільярдери оманами…
плачуть всі дітки — без татків —
сльзами ховатися мамам?
як сколупнеш серця земнощів —
то все діагноз
як сколупну й скину що
з Неба — усе ліки!!!
Світ заховавсь заморозився він
за панами-екранами:
в бульках — й булькатії вІки…
тільки як любиш усіх —
і любиш Істину
Істинне — просто і прямо
навіки
як сколупну що із Неба —
усе ліки
як розобуду що з низу —
усе діагноз
скине хтось з серця паморозь…
хто то побіг?? —…
то ж гіпнози
побігли — навтіки
Істину черпаю серцем навіки!
Істина завжди гаряча!
пряма — і навіки!
хмуряться:
дивляться крізь ізоляцію
люди-гамбургери:
що тут пошвидше?
Найшвидші —
каліки — відкинуті віком
14.04.2025,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович