(куплет)
Засніжена весна на мир чекає.
Молитва стримує від людства гнів .
Зібралися єхидно ,ті хто зволікає ,
хто не в світло вірить , а в чортів .
Пута війни одягши на мою країну .
З трампліну хочуть вирвати нутро.
Лукаво каміння летить у спину .
І світ перетворився в шапіто .
Приспів -
О Боже ,змилуйся над нами .
Хай згине зброя назавжди.
А ті хто розкидається словами ,
пізнають з часом теж смак нужди .
(куплет)
Чужої болі невже і крові вам замало ?
Тихенько дивитеся крізь призму сприйняття.
Як оси в рану додали пекуче жало .
І обіцянки ваші розлетілись, як сміття.
Ви зупиніть війну ,годі спати.
Як боляче коли світ мовчить .
Невже вам всім на нас начхати ?
Країна моя хоче теж спокійно в мирі жить .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2025
автор: Виктория Покора