Не розсіюй флюїди кохання у просторі марно,
Не чаруй, безнадійно вдивляючись в далі безмежні.
Не судилось сьогодні в кохання підкинути жару,
Ми з тобою обоє нещасні, від Долі залежні.
Не відбудуться в цьому житті поцілунки чуттєві,
Не судилось удвох задивлятись на зорі ночами.
Пам`ятай у наступнім житті чудодійну миттєвість –
Неподілене навпіл кохання зустрічне очами.
2020
PS - Дякую авторам картинок, які були використані по темі до вірша!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина