Милі й незграбні створіння, які ж ви були величезні!
Ходили собі по галявинах, листя та фрукти збирали,
загрози на кожному кроці (віки-бо були небезпечні) -
ішла боротьба за життя і напружені дні не стихали,
та вас не злякати. Ви завжди спокійні й кремезні
Милі й плечисті, по полю родини гуляють,
люблять-бо разом прогупати стопами шлях.
Маленьких м'яких дитинчат в озерах купають -
ті бігають мокрі і листя жують у кущах.
Часи ж неспокійні насправді тихенько чекають
Милі й величні! Якась катастрофа вас зжерла,
що ще могло стрімко згубити цей хордовий рід?
Хіба тільки люди... Як вчасно комета вас стерла,
і як милосердно вона вберегла вас усіх
від людства!
Багатьох-бо воно вже роздерло
(Точних чисел наразі немає, але згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), з початку сучасної епохи в 1500 році завдяки людям вимерло близько 777 видів тварин)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: 3^4