Звучить орган "російського бароко",
звучить як завжди - завиває вдалечінь,
здирає душі басовим потоком,
звиса по стелі зморених народів тінь
Земля трясеться й тіні скачуть в танці,
земля волає під ногами слухачів,
застигли клавіші й стискають пальці,
за скрипом дерева гудуть малі совки
Злітають ноти - шибениці тиші,
злітають важко, наче рвуться від ваги,
зринають звуки нижчі, все гучніше -
залізні труби, мов пекельні ланцюги
Зомбовані віками грають війни,
зомбованим не зрозуміти вільних
P.S.: "Російське сучасне бароко" - це орган, труби якого з'єднані з відстріляними ракетами, якими рф бомбить Україну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: 3^4