Поцілунок солодкий весни
на жагучих моїх губах –
мов чарівний світанок,
що в серце вселяє надії,
це мов шовк у весняній траві,
і мов тиша легка у ночах,
що так тане у романтичних
пелю'стках красивої мрії.
Там, де подих весни, де гуляє
грайливий і теплий вітрець,
розцвітає весь світ у солодких
краплинах медових,
у цілунках краси лине
тихий і милий її гомонець,
кличе спраглую душу мою
у зелені діброви казкові.
Ти упала зорею кохання
ясно'ю з далекого неба,
і на плечі мої опустилася
ніжним тим дотиком вітру,
ти цілуєш цілунком жагучим
між «ні» і «так треба»,
і плетеш колоритом слова –
і, о весно моя, я вже квітну!
Ми з тобою удвох розіллє'мось
потічком палкої любові,
прокладем поцілунками шлях
між вустами й серденьком,
з переливом кохання ми будем
з тобою в таємній цій змові,
і в діброві отій про любов
ти на вушко нашепчеш тихенько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2025
автор: М_А_Л_Ь_В_А