Вінок долі
Слово має надзвичайну силу, не слабне і не залежить від часу і відстані. Слово – це зерно для посіву. Що говориш, те сієш. Закон жнив: що сієш – виростає, чи сьогодні, чи завтра, чи через роки. Говоримо з наміром чи без – так, із красномовства, чи з осуду, чи з зависті, може й з любов’ю, з доброго серця, з добрим наміром. Сказане словом і в думках, також, – вже посіяне в наше життя, і обов’язково виросте в 40-60-100 разів більше, на дорозі життя, і вплететься у вінок нашої долі. Пройде час, і з болем у серці, хтось поетичним словом буде оплакувати, чи з вдячністю, співати про свою долю. «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» До Галатів 6:7
Людина творець своєї долі. Сій добро, любов і радість, те й знайдеш на своїй життєвій дорозі. Як кожна хата, так і кожна держава, тим більше, світ і Всесвіт Божий живе за вічним, непорушним Законом – Словом Божим: Люби Бога всім серцем і розумінням своїм, всією силою своєю, і свого ближнього, як самого себе. Не будь лицеміром, вбивцею і злодієм – і це не спіткає тебе. Бо Слово – то Дух. «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя. Але є дехто з вас, хто не вірує». Від Івана 6:63-64 «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» До Євреїв 4:12-13
«Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.» Приповісті 18:20-21
Коли зробив чи сказав ти щось не так, то покайся одразу, щоб не зійшло і не виросло в житті, бо жнива можуть бути через багато років, але обов’язково будуть. Як покаятися? « Увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги (гріхи) наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь».
Від Матвія 6:6-13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2025
автор: Тріумф