В ідейному співавторстві з Лия***
Озноб... скучаю... — не пришла зима.
С дождём промозглым — кофе разделю.
Пускай промокну... будь хоть в том — вина...
О встрече — снова… милости — молю...
Уходит след... давно минувших дней…
Огонь надежды… под дождём — угас.
Бреду в пространстве памяти своей...
Сквозь аромат твой — им дышу... сейчас...
Тебя — не встретить больше на пути.
Оттенки серых... — соберу — в один.
С холодным вкусом... мокрых конфетти...
В пастельных залах... дождевых — картин...
Перевод - читать после небольшой кофе-паузы!
↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.↓.
Остуда... сумно… — не прийшла зима.
З дощем холодним — каву розділю.
Нехай промокну… буде хоч — вина…
Про зустріч — знову… милості — молю...
Щезає слід… давно минулих днів.
Вогонь надії... — під дощем — загас.
Іду у простір спогадів своїх…
Крізь аромат твій — що не звіяв… час...
Тебе — не стріну більше на путі.
Відтінки сірих… — заплету — в один.
З холодним смаком… мокрих конфетті…
В пастельних залах… дощових — картин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2025
автор: Данило Київський