Поцілунок весни – чи леліє троянда
Кожну мрію: нам ринути в небо світань?
Чи впадуть небеса, чи прокинеться правда
Пелюстками вишень на коханих вустах?
Мрійно дивишся в очі: й душа огортає
Чи зірками, чи раєм. З тобою є ми.
Як ступати віками, в яскравім розмаю
Є фіалка блакиті. Довершена мить!
Ми прилинем на крилах п’янкої любові,
І розкаже любов: любо як розцвісти
У метеликах весен, у білім бузкові,
Зачаклують як вітром південним степи.
Зацілуєш світанням! О, весно. Напевно,
Оживає натхнення як твориться вірш
На вустах поцілунком весняним... Й черешня
Одарує бджолою й парфумами світ!
Ми бажаємо гріти серця у коханні,
Дарувати талант: принесе соловей
Кожну пісню серцями – і квіти духмяні
Все розкажуть. Й про небо блакитне з лілей.
Я бажаю творити мистецтво у Слові
Перших мрій чарівничих – ступає Весна!
Стежинками лісними. У проліску вловиш
Досконалу росу. Почуттям на вустах?
Припадеш пелюстками до тіла й розтанеш,
Тане як почуття, як закоханість мрій.
І повіримо ми у любові таланти:
«Це співає душа – й гріє час лісовий».
08.04.2025. 12:55.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2025
автор: VitaLina