[b]Х[/b]ризантеми давно відцвіли,
[b]Т[/b]ож на осінь не схожа красуня,
[b]О[/b]біймаю красу залюбки
[b]Ж[/b]артома відпустити боюся.
[b]Т[/b]ихий день, аж лоскоче чоло,
[b]А[/b]плікацій квіткових алея,
[b]П[/b]рогулятись так вабить тепло,
[b]А[/b] у слід лине пісня Орфея.
[b]Н[/b]епомітно торкають струну
[b]І[/b] душа розквітає і тіло,
[b]Р[/b]оси вітер на скроні струснув
[b]О[/b]берегом, вкриваючи сміло.
[b]З[/b]аясніло усе навкруги,
[b]К[/b]віт кришталем уже опадає
[b]І[/b] в серпанку заграли луги,
[b]Ш[/b]видко час, мов рікою спливає.
[b]Н[/b]амережила сонячний світ,
[b]А[/b]ж зашкалює радість до краю,
[b]Й[/b] ніжність сну і ласкавий привіт
[b]З[/b]аколихує ніжність розмаю.
[b]Е[/b]легантна й така чарівна,
[b]М[/b]оже кожного вмить закохати,
[b]Н[/b]еповторна красуня земна,
[b]А[/b] повинні її розгадати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик