ХАЙ ГОВОРЯТЬ
Коли часто судить світ тебе —
Не ховайся в тінь, не йди в мовчання.
Їм не знати, що в душі живе,
Їхній суд — це їхнє покарання.
Ти не мусиш їхній гнів нести,
Ти не створиш для звіринця ролей.
Світ не чує — ти продовж іти,
Більше правди — менше їхніх долей.
Хай говорять — їхні це думки,
Не шукай в очах чужих причину.
Не згинайся, навіть у роки,
Коли темінь тягне у долину.
Світ міняй, якщо горить вогонь —
Не для слави — для свого прозріння.
Справжня сила вхопить за долонь
І триматиметься, як коріння.
Не втрачай жагу свою в собі,
Не вбирай чужу неправду в шкіру.
Щоб життя дало всього тобі,
Заряджай свою життєву віру.
Мирослав Манюк
07.04.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2025
автор: Мирослав Манюк