***
З розбитих та втрачених
Кавалків життя --
Складаєм своє
У задовженість
Дня
І.., якби не хтілося --
Мусим, колись,
Або щодня --
Всі ці проценти плати,
Віддачею,
Із розуміння --
Приймати :
Так мусить бути,
Бо так нас привчили
Жити,
А в цьому немає
Суті,
Бо розуміння свого
Ближче до тіла,
Яким приручили
Нас -- у собі,
Довгами майбутнього,
Як буденність
Життя,
Щоби по колу
Метались
Інформацією блуду
Та страху
В чиєсь задоволення,
Коли...
Нас, як стадо -- пасуть
Сильні Світу цього
І заставляють їм служити
Та нищити, страху
Глупістю --
Один одного...
_________________________________________
30.12.2024-06.04.2025; Paris (Aurora) ==================================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2025
автор: MAX-SABAREN