До пресвітлих почуттів


Прийдіть  в  моє  життя,
Пресвітлі  почуття,

Щоб  з  вами  я  лиш  жив
Й  повік  більш  не  тужив.

Вбачаю  сенс  свого
Життя  я  усього

У  вас.  Без  вас  життя,
Пресвітлі  почуття,  –  

Одна  лиш  марнота
Його,  лиш  пустота,

В  якій  межі  нема,
Сама  пітьма  німа.

Із  вами  ж  –  наче  рай,
В  який  бажають  вкрай

Потрапити  всі  ті,
Хто  вірить  при  житті

У  нього.  Кожну  мить
Життя  я  прагну  жить

Із  вами  і  усім,
З  ким  я  на  світі  цім

Одним  шляхом  життя
Йду,  світлі  почуття,

Нести  без  жодних  меж,
Щоб  їхні  душі  теж

Наповнені  були
Лиш  вами,  щоб  жили

Впродовж  життя  всього,
Як  кожен  з  них  того

Бажає,  бо  дано
Життя  нам  лиш  одно.                                                          



Євген  Ковальчук,  08.  05.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2025
автор: Євген Ковальчук