Маленькі кроки,
Сльози у очах,
Дорослі, коли навіть ще не десять,
Немов вага важенна на плечах,
І кілька квіток у руках …
Важкі по справжньому ті кроки …
Тут вчора росіяни вбили друга,
Любив возитись на майданчику з м’ячем,
Спочатку бігати по кругу,
Ледь доторкаючи той м’яч плечем,
Показуючи трюки другу,
Може колись в Кривбас гравцем …
Все порожньо тепер,
Дітей не видно поруч,
На лавці гірка квітів,
Іграшки між них,
Тим квітам вже нема кому радіти,
Та крик не стих …
Батьків тут двоє
Залишилися сидіти,
Сидітимуть тут мабуть років сто,
Бо вже нема того, кого любити,
Для них було за сенс всього …
Десь там дорослі -
Ті, що москалі,
І ті, що наче мудрі європейці,
Десь там трампісти,
Саудити – королі,
Усякі папи, і якісь туземці …
Десь моляться якимсь своїм богам,
Брешуть про щось своїм духівникам,
Там десь так само гинуть палестинці,
А ці усі сидять мов на пластинці …
Для них чужі ці криворізькі діти,
Не вміють співчувати і радіти,
Їм все це наче епізод з кіно,
Переключив і вже все стало сном …
Маленькі кроки,
Сльози у очах,
Він виросте,
Ним не керує страх.
Він гордий за країну,
Що жива,
Ще прийде час,
ПАЛАТИМЕ МОСКВА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: Дружня рука