Ти прожила нелегке життя і натруджені руки,
Не обіймуть ніколи дітей і онуків своїх.
Дуже тяжкою, гіркою була з тобою розлука,
Замовчали уста і серденько вони вже німі.
Рік пройшов і квітуча весна невесела без тебе,
Закарбований в пам`яті день розставання прийшов.
Ми помолимось Господу Богу… подивимось в небо,
Сподіваючись, віруя в те, що Творець під покров -
Взяв тебе під опіку свою і простив всі провини…
Мамо рідна, кохана, спасибі тобі, за любов!
За життя подароване нам, за турботи родинні,
І за те, що у жилах тече твоя любляча кров…
04.04.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина