Знову про те, що день йде із Землі,
Ти неголосно заспівай мені.
Цей день, можливо, десь далеко
Ми не одного разу згадаємо.
Згадаймо, як прозорий місяць пливе
Над рі’чковою прохо’лодою.
Лише про те, що все мине
Згадувати не варто.
Прийди до мене вночі
Обійми мене в слабкому місячному світлі
Я заберу тебе від твого болю
Я покличу тебе на ім'я.
Прийди до мене.
Вночі обійми мене в блідому місячному світлі
Я заберу’ тебе від твого болю.
Я покличу тебе на ім'я.
Ходи зі мною
Візьми мене за руку
Неповторна і незрівняна,
Завжди кохана, завжди бажана,
Серед затемнення моє прозріння,
Ти життя моє і натхнення,
У твоєму полоні бути насолода.
Я сумував за тобою в хвилини розставання,
Ти ж поверталася до мене крізь сни
Завжди кохана, завжди бажана,
Ти неповторна і незрівняна.
Знову про те, що день йде із Землі,
Ти неголосно заспівай мені.
Цей день, можливо, десь далеко,
А ми у небі мов ті лелеки.
Я сумував за тобою в хвилини розставання,
Ти ж поверталася до мене крізь сни
Завжди кохана,
завжди бажана,
Ти неповторна і незрівняна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: oreol