В долині край городу,
Який межує з лісом,
Калини кущ розрісся,
Він восени так рясно родить.
Взимку пташаточок годує
Смачними ягідками,
Навесні біло зацвітає
Та всіх-усіх чарує.
А соловейко свої трелі
Їй влітку розсипає,
Калину-матір забавляє
Та розмовляє з нею.
Коли ж приходить вкотре осінь,
Вогонь той калиновий
Спалахує яскраво знову
В долині край городу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський