Весна із неба кинула вуаль

Цікава  ідея  написати  вірш,  кожен  рядочок  якого  починався  б  із  букв  свого  свого  імені  і  прізвища  

В  есна  із  неба  кинула  вуаль,
А  врора  посміхнулася  світанню,  
Л  егеньким  помахом  зняла  мою  печаль,  
Е  гідою  дала  надію  й  сподівання.
Н  ога  весни  ступає  у  сади,  
Т  ам  квітне  у  красі  вже  кожна  гілка,  
И  рсти'мось  тихо  –    є  ще  холоди,  
Н  апоготові  в  солов'я  сопілка.    
А  в  мене  –    подих  віри  у  життя,  
Переливаю  дотики  природи,  
О,  як  вона  лікує  втому  й  забуття,  
Ш  ляхи  відкриє  для  натхнення  і  свободи.
К  урличуть  в  небі  дзвінко  журавлі,  
У  ра,  –    кричу  я  їм  на  повен  голос,
Р  адію  кожній  квітці  на  землі,  
Л  юблю  весну  й  красу  усю  навколо.      
A  серденько  як  б'ється  в  моїх  грудях!
Т  аку  красу  весни  ніколи  не  забуду!    


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2025
автор: М_А_Л_Ь_В_А