Татові очі, чорняве волосся.
Босе дівча в золотому колоссі
Бігало літом, у щастя взуте,
Раділо життю без сірих буднів.
Сміялось з сонцем, літало з вітром.
Дитинство світле, життя невпинне.
Роки минали, прийшла буденність,
Кохання перше, у снах непевність.
Прийшла розлука і ріки сліз.
Полинув тато у неба вись.
Полинув птахом, лишив добро
На згадку про себе, й очей тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2025
автор: Таша Прокова