*****
Я на світі цім все зло
Розіб’ю, неначе скло,
Без найменшого жалю
І в безодню відішлю
Я його на все життя,
Назавжди, без вороття
Зовсім, повністю, цілком.
Замість нього ж я добром
Сповню душі та серця,
Щоб усюди й без кінця
І дорослі, і малі –
Люди всі на цій землі
Лиш його робили всім,
Щоб у щасті чарівнім
Жити кожну мить життя,
Бо ж до нього вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно в нас лиш одне
На цім світі, на якім
Живемо. Отож на нім
Протягом життя всього
Так живімо, як того
Прагнемо ми більш за все.
Хай ріка життя несе
Нас у світле майбуття,
А все темне в небуття
Віднесе нехай навік,
Щоб всі ми увесь свій вік
В світі в щасті лиш жили,
Доки з нього не пішли.
Євген Ковальчук, 05. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2025
автор: Євген Ковальчук