[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NQqZ192KvTw[/youtube]
А час іде, хіба зупиниш?
І дні, і ночі украде.
Нема нікого в цьому винних,
Так непомітно, все ж іде...
Коли настане спіла осінь,
І ніч незримо день вкраде.
Берізка скине свої коси,
Краса на землю упаде.
Не зачарує зір людський,
Навряд зупиниться хтось поряд.
Мигцем оглянуть стан стрункий,
І з жалем буде ніжний погляд.
Колись була окраса саду,
Вона це добре розуміє.
Сприймає осені цей задум.
Що тут казать? Вона старіє.
Страшить все ж думка, що старієш,
В надії прийде ще весна.
Ти - не старий, як розумієш:
Це не кінець іще життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2025
автор: Н-А-Д-І-Я