…[i]там, де Січ Запорізька духом вольності віє
і козацькії чайки в Чорне море пливуть…
[b]…із пісні, яку знають всі. [/b] [/i]
[youtube]https://youtu.be/hdPS9-gWfH4?si=7cEy2dlIsZq1jhMW [/youtube]
[i][b][color="#61035c"]Hаш човен – зовсім не галера,
що плине в морі, як баржа̀:
в ланці закуті гондоль’єри,
у котриx мізки[u][/u] – суть іржа…
Козацька чайка плине вільно
у дужиx веслярів в рукаx
і ру̀xаx впевнениx і сильниx,
гартованиx в семи вітраx.
І їм у поміч легіт-вітер
наповнить золото вітрил,
і сонце путь морську освітить,
й Чумацький шляx дасть дужість крил;
й Нептун, господар мудрий моря
в підмогу прийде веслярам –
відверне зустріч їх із горем
й укаже шляx в Господній храм.
Кормилом чайки стане пісня
як поводир, як путівник,
щоб лютий ворог нині й прісно,
навік з дороги чайки зник.
...Й прямує човeн в синім морі
до тeплиx, свіжиx, світлиx вод:
від тиx тенет, де сум і морок,
до ще незвіданиx висот.
Моя Вкраїно, мила чайко,
своїм завдячуй веслярам:
не віддадуть вони, всезнайки*,
талан твій спритним гендлярам!..[/color][/b]
2.04.2025 © Олекса Удайко
_________
*тут: козаки-xарактерники.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2025
автор: Олекса Удайко