Серед уламків квітне абрикоса
Четвертої воєнної весни,
Ревуть шахеди в небі стоголосо,
Дощ із уламків падає рясний.
Дома горять свічками та автівки,
Лікарні переповнені людьми,
Наш ворог не простий - підступний, дикий,
Вже рік четвертий з ним воюєм ми.
Руїни. Попелища. Людське горе-
Стискають серце мов колючий дріт
Дивлюсь у небо, щоб побачить зорі,
Та дим їдкий затьмарює весь світ.
Бракує слів, розхристана і боса
Іде моя країна крізь війну…
Серед уламків квітне абрикоса,
Мов символ віри в мир, любов, весну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2025
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)