Вони були маленькими людьми…

Вони  були  маленькими  людьми
Із  вчинками,  здавалось,  теж  маленькими,
Але  вони  серед  хаосу  та  пітьми
Допомагали  бути  Душам  їх  легенькими,

А  ще  світитися  любов'ю,  та  радіти,
Від  тих  маленьких  вчинків  у  житті.
Радіти,  як  це  роблять  усі  діти  -
Безмежно  і  бурхливо,  як  потік

Гірських  річок,  що  ранньої  весни
Несеться  та  радіє  своїй  швидкості,
Як  той  бадьорий  потік  вітру  восени,
Що  грає  листям  в  жовтні  в  особливості...

Маленькі  вчинки  -  теплі  та  легкі,
Що  можуть  надихати  на  проявлення,
На  витвори  мистецтва,  ще  й  які!!!
Вирують  і  струмлять  від  них  уявлення!...

А  ще  від  тих  "маленьких"  ззовні  справ,
Від  тих,  здаються  що  безглуздими  нам,  вчинків  -
У  людських  Душах  вникає  в  мить  іскра,
Що  зігріває  їх  собою  навіть  взимку!

Тому,  коли  був  відгук  щось  зробити,
Коли  було  натхнення  та  був  час  -
Вони  творили  все,  чому  б  радіти
Могла  в  ту  мить  Душа  їх,  ще  й  чиясь!..
                                                                       ©  Сережа  Мельник,01.05.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2025
автор: Сережа Мельник