З теплотою не згадаю ні партію, ні колхоза...
Найтепліші спогади про Мошка і воза!
Все село з його приїздом наче оживало.
Найжаданішим в селі був той дід - міняйло!
Міняю, міняю, міняю! Кричав Мошко старий на возі.
Міняю, міняю, міняю! Торохтів битий віз по дорозі.
І збігались до нього всі: жовтороті і пишногруді!
Як на празник в хустках бабусі. Одним словом - совєцкіє люді!
Ото перший був в мому житті гандлер - шоп чи вірніш міняй - маркет.
Всі ганчірки на обійсті в оберемок і вйо - на бартер!
А в ганчірника скриня - ларєц. В ній добірний лежить дефіцит.
Синька, перець горошком...Звіздєц! ...Голки, шпильки, стрічок оксамит.
А хто мав в собі бізнес - жилку, накопичував статки потроху.
Через кульки і в с раці шилко, рік шукала ще мати доху!
От хтось каже : союз розвалили... Та кому він до с раки здався?!
Вся причина, що Мошко вмер... Через те і союз розпався!
Валентина Дацко /Урода
Запрошую Вас на мій ютуб - канал Гонорова пані!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2025
автор: Гонорова пані