А ЩЕ НЕ ВЕЧІР

А  ще  не  вечір  ,а  ще  не  вечір
Рано  сонечко  скрилось  в  тумани.
Упав  жовтий  лист  на  мої  плечі...
Стоять  у  задумі  дуби  -  титани.

Мої  роки  ,як  золота  осінь
І  їх  не  можна  повернути  назад.
А  душа  зорить  у  небо  просинь
Шукає  рай  літечка  -    у  Листопад.

А  ще  не  вечір,  а  ще  не  вечір!  -  
Край  неба  полудень,  як  надвечір'я.
Мрії  несуть  у  краї  далечі...
Там,  де  літні  ночі  -  лебідь  сузір'я.

Осене  прошу,  на  мить  зачекай!
Не  сип  падолист  ти  -    під  мої  ноги.
В  клена,тополі  листя  не  зривай...
Хай  золотіють  крони  край  дороги!...

Зійшла  край  неба  вечірня  зірка    
І  змахнув  літній  день,  як  лебідь  у  даль.
Від  холоду,  морозу  в'яне  квітка
Осінній  дощ    несе  смуток,  і  печаль  .

Стоїть  явір    у  журбі  край  доріг
Сниться  зелений  гай  -  солов'я  пісня.
Вже  осінь  холодно...  впав  перший  сніг
На  Покрів  завітала  -  осінь  пізня.

Вже  догоріло  у  барвах  літо
Закриту  браму  до  берега  ріки.
Ще  в  саду  айстри  ,жоржини  квіти
Дарують  мить  щастя    з  своєї  руки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Чайківчанка