Спішить мій час...Його розгін лякає,
невже і у людей так?Єднає бігом нас?
Є розуміння,що життя втікає,
й не залишити його ,трішки, про запас...
Я відчуваю, що чогось не встигну,
не дочитаю щось, не допишу вірша,
залишу у чиємусь серці стигму:
не долюбив...Хоча любити поспішав!
Я відчуваю, що останнє слово,
не доскажу...І недодумаю думок.
й куди б я не дійшов, та випадково,
завершити не зможу свій останній крок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Межа реальності