Не першоквітневий монолог.

Іноді  незвично  забагато    вільного  часу  для  думок  призводить  до  монологу  з  самим  з  собою.  
Далеко  не  першоквітневе:
____

Переосмислення  речей,  очей  ,  несказаних    словами  зчитаних  чужих  думок-
Забути,  сприйняти  й  змиритись  від  реальності  без  внутрішніх  духовних  мук.
Перебиранням  в  голос  десь  похованих  зневірених  ідей,
Із  проживанням  "тут  і  зараз  "без  розчарування    і  надії.

Переоцінення  своїх  віршів,  поем,  казок,  
Ігнорування  всіх  непроханих  порад  й  думок,
Де  чорне,  біле  ,  зрештою,  і    сіре  -  в  небуття,
Хоч  й    власний  крик  у  сні  рятує  від  зневіри  у  життя.

Пере-описання  своїх  шляхів,  чужих    оповідань,  есе,  історій    і  письмів
Пере-надія,  пере-страх  і    пере-сон  ,
Як  втеча  від  зневіри  й  болю  в  унісон  з  добром.

Перепишу,  перескладаю,  проживу,
Пробачу  рамок  простір  ...й  себе  безформну  втисну  у  межу,
Кричи  ,  пручайся  ,  промовчи,  борись.
Борись.
Повзи,  прошу,  лиш  тільки  не  спинись.

Продумай  абсолютно  кожен  наперед  ти  крок
І  про  пораски  ,  помилки,  про  справедливіть  і  любов
Продумай  в  серці  всі  духовні  ти  зв'язки  ,
Від  світу  мчи,  від  себе  -  не  втечи  

Від  серця,  що  живе  в  смаку  совісті  й  добра
Від  тої  омріяної  долі  ,  що  для  тебе  не  чужа,
Для  тих,  хто  вірить  в  справедливість    й  світ
Для  тих,  кому  буденність  не  в  тягар  і  огиду

Для  немовлят,  дітей,  тварин,  рослин,
Для  всіх  ,  кому  у  цінності  є  спокій  й  мир
Для  себе,  тебе  ,  неї  і  йому
Для  всіх,  що  похапцем  крізь  все  ще  досі    справді  ще  живуть.

1.04.2025.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Тейсі