Сизий туман окутав містечко,
лютнева пора сусідить з весною,
тиша навколо, і трішки містично,
світи уявляти, приховані млою...
В ранній годині,ще сон хтось шукає,
та в заспаних вікнах горять світляки,
і вже на роботу хтось поспішає,
у дня закрутились турбот вітряки..
Не знає містечко, що спокій цей ранній,
і тиша сонлива, що його огорта,
звичний порядок, перед бідою- останній,
бо вже перші ракети летять у міста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2025
автор: Межа реальності