Крутить старість всіх навколо
До фігури вже добралась,
Бере чомусь тебе в коло
Паляниці в тобі ставить.
Довго, довго десь блукала
І поселилась у весь зріст.
Чому нас не запитала,
Нащо вони нам в старість літ?
Хочеться тоненьким бути
А у зими правил нема,
Радують пташині звуки
На огород іти пора.
Пахаєш усе літо там
Радієш пісні й солов'ю
Фігура буде, як струна,
Коли візьмеш в руки сапу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2025
автор: valentinaaaa