Єдиний дім - Україна

Ясні  світанки…  дарунки  долі,
Чарівні  днини,  життя  на  волі.

Бажає  квітка,  народивши  цвіт,  
Немов  дитя.  Плека  продовжить  рід.

В  заграві  сонця  розкритись  вволю,
Із  часом  сім’я,  зросте  по  полю.

Немов  у  спадок,  війну  пройшовши,
 Життя  опише,  сховавши  в  зошит.

Минуть  роки,  папір  пожовкне,
А  може  трохи,  навіть  й  змокне.

Тож  пращур  знатиме,  як    у  борні,
Родини  впали  на  святій  землі.

Та  смерть,  страждання  не  підкосили,
Вони  боролись  замавши  сили.

 Від  неньки  рідної,  мали  наказ,
Нема    віками,  дороги  назад!

Хоча  біда,  й  вересневі  грози,
В  ярмо  рашистське  лягти  не  в  змозі.

Ми  мужні,  гріх,  впасти  на  коліна.
Бо  в  нас    єдиний  дім  -  Україна!

Ясні  світанки,  злет  мрій  до  вершин,
Знай  любий  друже    в  строю  не  один,

Матуся  молиться  вдень  і  вночі,
Додому  стежка,  повертайсь  хутшій!

Яскраве  сонце  освітить  твій  шлях,
Жадане  свято,  буде  для  всіх  нас!

                                         30.03.2025  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2025
автор: Ніна Незламна