Посилити відвагу і терпіння
У світі, що без берега і меж.
І вирвати журбу душі з корінням -
Минулого ніяк не повернеш.
Чи подолають швидко думи вільні
Руйновище зажурливих пожеж?
Чи зможуть ще розквітнути в творінні
Сади життя, що гнівом повні теж?
Та вірю я, що дух мій нездоланний,
І зникне пелена з очей сумна.
Зустріну щемно втіху довгождану.
Наповнить серце радістю весна,
І потечуть струмки життя духмяні,
Щоб зникла буря темна й навісна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Незламна