Ідуть дощі. Колись, навіть, і сніг буває.
Іще вітри холодні безперервно дмуть.
Але весна прийшла, та впевнено ступає,
По тих проталинах, де проліски цвітуть.
Бруньки, на сонці, набухають соком.
Трава хизується в смарагдовим вбранні.
Стає тепліше на душі, як ненароком,
Красу цю бачиш в повсякденний метушні.
Настали дні, коли з погодою ясною,
На усе небо розплескалася блакить.
Так хочеться, милуючись весною,
Забути про війну цю кляту, хоч на мить.
28.03.2025г
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Федір Тернянський