О любове моя розтривожена,
Не закована,
Не закохана,
В пилі буднів купаєшся птахою,
Тиха радосте,
Серце тьохкає.
До грози ще далеко.
У відгуках
Грому, блискавок -
Петрикорово.
Вітер лагідно стан мій охоплює,
І викохує,
І оновлює.
Я твоєю дивуюся величчю,
Непоборністю
Нескінченності.
Зов китів зорелітно доноситься
З Маріанської серця ємності.
Петрико́р* (англ. petrichor) — запах землі після дощу. Слово походить від грец. petra, що означає «камінь» та грец. ichor — «рідина, яка тече в жилах богів» у грецькій міфології.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Серафима Пант