Замріяні очі Весни пелюстками квіток,
У мами в садочку чекають проміннячка Сонця.
Щоранку живильних дощів невеличкий ковток,
Напоює квіти весняні з небес-чудотворця.
Втішає тепло березневе й зелені бруньки,
Бузок біля хати найперший показує зелень.
Щороку літають у просторі різні думки,
Закохані та одинокі очікують звершень.
Одинадцять років війна в Україні гримить,
Чекають родини Героїв з молитвами вдома.
Серця не витримують, в грудях від болю щомить
Стискає, і плаче душа, від чекань сильна втома.
Полеглих бійців не повернуть Святі небеса,
Живі повернуться до дому коли Перемога,
Розквітне барвистим бузком, на усі адреса
Прийде СМС : - вже не будуть звучати тривоги!
2025
Автор вірша і фото Тетяна Іванова-Юртина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина