Сині стіни, стомлені душі
роздягались по ліжках.
Та решітки на вікнах сталючі,
Густа каша в їхніх мисках.
Широченні в'їзні! ворота,
Здоровенний димить автозак,
Намуштрована ціла рота,
Конвоїрів та злих собак.
І ряди осірілих бранців
Мов слухняні пчолині рої
Бригадир у брудній куфайці
Їх проводить в стальний покої.
Скільки ще їм потрібно взяти
У свої озвірілі кліщі?
Всіх підставити і оказати
У свої незаповнені ніші.
А великий народ вітає знаменем
З Днем мента і з Днем прокурора!
Несе квіти кривавим каменям
І частує із кожного двору...
За стіною мордують волю
За стіною вбивають Свободу
За стіною ламають долю
Залишенців мого народу.
Чорний ворон застряг у дроті
У Холодному Ярі - блазні
Всі повстанці на ешафоті
А на Хортиці - блядсьні лазні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2025
автор: Спасібо Борис