[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G_oD30FXpUQ[/youtube]
Сльоза солона впала на долоню,
І не тому, що важко на душі.
Я іноді оце собі дозволю,
Поплакати в вечірній цій тиші.
Від сліз моїх, не хочу я втішання,
Тому і ллються сльози уночі .
Буває, переходять у ридання,
Відкритися лиш можуть самоті.
Ще іноді ми плачем по причині:
Від негативу, щоб звільнилось серце.
Наплачемось в подушку ми усмак,
І стане на душі вже тоді легше.
Як зупинить гарячі наші сльози,
Які вирують довго всередині?
Вдихніть повітря глибше - перша спроба.
Стікать вони не можуть по краплині.
Нехай замінить сльози щирий сміх,
Ви смійтеся і смійтесь без упину,
І заразіть цим сміхом поряд всіх,
Нехай пройде ота лиха година..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2025
автор: Н-А-Д-І-Я