Через вікно, прочинене у сад,
Вчуваються вітрів легкі пориви,
В обіймах теплих сонячної зливи,
Розніжених цвітінням та грайливих,
Солодких, як зефірний мармелад.
У ніздрі радо дмухають вони -
Опущена затріпотіла штора,
Фіранка оживає пів прозора,
До танцю просять - сила неозора! -
У мене проникає дух весни! 23.03.25
P.S. Світлина з інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2025
автор: Lana P.