де світло думок невідоме

Шукаючий  правди  і  давніх  присвят
(Лахміття  ж  часу  не  підняти!)
Так  тихо  й  сумирно,  як  давній  верстат,
Гудe  новий  день  панібратом.

Впіймалася  в  сітку  тривимірна  біль  
І  голуби    миру  зомліли    -
Не  знаю,  чи  прийде  до  нас  [b]Довакін*[/b],
Як  маг  на  забуті  могили?

І  очі  інакші,  і  зміст  не  такий,
І  світло  думок  невідоме  -
Гіркота  полину  на  зсохлих  вустах
Охоплює  все  підсвідоме….  

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=4z9TdDCWN7g


малюнок
2017  |  Stefan  Zsaitsits

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: bloodredthorn