Я з тих, кому болять народу рани,
Бо є зерням його, хоч і дрібним,
Про помсту мрію п»тіну-тирану,
Що вкинув нас у полум’я війни.
За кожну смерть, а чи крові краплину,
За поруйновані і Південь, і Донбас,
За матінку згвалтовану й дитину
Настане, вірю, кари Божий час.
Господь не кине, знаю, Україну –
Укаже їй до Перемоги путь,
А ми змайструєм р!ші домовину,
Аби позбутися московських пут!
25.03.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Ганна Верес