Поділля— ти земля моєї долі,
Де кожна мить — це радість і краса!
Дуби могутні і стрункі тополі,
І річка відбиває небеса.
Поділля— ти земля мого коріння!
У замках та фортецях давній світ.
Історія прадавня та незмінна,
І всякий камінь— свідчення століть.
Поділля— ти земля моєї слави!
Тут дух козацький вічно молодий.
Ліси, поля й діброви величаві
Не раз вкривались мужніми грудьми.
Поділля— ти земля моєї мрії,
Де люди добрі, сповнені тепла!
Тут сонце грає в золотім сузір'ї.
Я горда, що з Подільського села!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Незламна