Забуті люди і невідомі знімки.
Кадри, що так і лишаться на цифрі.
Тут можна фільтр, а тут змінить відтінки.
Посмішки розтягнуті в загадкові шифрі.
Щось у них заховано, щось таке реальне;
Дещо із минулого, мов старі шпалери.
Не професійні і зовсім не доскональні.
Там забуті люди. Там самі дублери.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Андрій Лагута