А знаєш, як гірчить-гірчить полин,
Доносячись легенько із долин?
І та печаль, що хмарами стоїть,
Торкається харизмою століть.
А знаєш, як гірчить до глибини?
Це мов жахливі відгуки війни...
Стомився мабуть від усіх страхів
Та проситься з мольбою до рядків.
Я обережно їх впишу туди,
Оті печалі й смутку всі сліди,
Нестерпний жах і гіркоту ночей
І ту тривогу непростих речей.
Та місце ще залишу для тепла,
Щоби завжди була в душі весна
І всю любов закладену в житті,
Яка зігріє нас у майбутті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик