Підлітки грали в дворі футбол.
Небо дивилося спокійно,
Хто з них влучно заб’є перший гол.
Хвилини відбою куценькі
У прифронтового життя…
Отож, - насолода моментом!
Скрізь народ уже на городах,
І думалось про перемир’я
В цю теплу весняну нагоду.
…І раптом, у небі й на землі -
Ревіння, жахіття і стогін:
Німіють дорослі… плачуть малі...
Мчать містом швидкі, рятувальники...
Ракета зруйнувала район:
Будинки… заклади… лікарню.
…На різних сторонах планети
Гравці, неначе у футболі,
«Кували свої паритети»…
Над задимленим сонцем - ореол!
Про тихі хвилини лиш спомин…
Підлітки, все - таки, грають футбол!
В. Ф. – 24. 03. 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2025
автор: Веселенька Дачниця