Роздмухана небесна синь
Блакитними вітрами.
Мій квітню, наяву прилинь
Співучими садами,
П'янким цілунком розбуди
Земне нутро від стужі.
О, скільки витече води,
У ріки небайдужі -
У гирло понесуть любов,
В обійми океану.
В тобі воскресну вкотре знов,
Занурившись в нірвану! 24.03.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2025
автор: Lana P.