ІДУ В ПОКЛОНІ , ДО ТЕБЕ БОЖЕ

Горить  свіча  і  тане  віск  слізьми
І  на  очах  миттєво  застигає.
Приймаю  благодать  від  божої  іскри
Любов  божу  ,що  душу  зігріває.

О  Господи,  ти  Небесний  Отець!
Молитва  твоя  додає  нам  сили.
Ти  дав  життя  -    благодатний  вінець
Воскресаєш  мертво  -  живих  з  могили.

О  Боже,  ти  дав  на  хрест    свого  сина  ,
Щоб  прийняти  з  чаші  тіло  і  кров.
Ти  є  спасіння  -  надія  єдина
І  нашого  життя  захист  ,  Покров.

Іду  в  поклоні  до  тебе  -  мій  Боже  !
І  несу  у  молитві  каяття.
З  чаші    причащаєш  ,ти  серце  кожне,
Щоб  іти  у  світ  -  у  нове  життя.

Молюсь  щиро  я  у  Господнім  храмі
За    мир  ,  свій  народ  -  за  Україну.
Мироточить    ікона  в  старій  рамі
Веде  до  хреста  Ісуса  Сина..

Божий  лик  обійма  сиротину...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Чайківчанка