Краще добре робити, ніж гарно говорити
( народна мудрість ).
Вихвалялися синочки: хто маму більш любить,
Хто теплом її розбудить, ніжно приголубить.
Квітень каже : - Я відразу пташок викликаю,
Хай прилинуть якнайшвидше з далекого краю.
Хай щебечуть, витьохкують, радують серденько,
Весні спати не годиться. Прокидайся, ненько!
Став і Травень міркувати, як Весну будити :
- Принесу букет квіток, щоб їй догодити.
Годі спати - скажу, - мамо! Час уже вставати.
Що про тебе люди скажуть? Треба працювати.
Тільки Березень мовчав, бо що тут казати...
Він ранесенько вставав, йшов поле орати,
Зерно сіяв, поливав, прибирав в садочку.
Весна стала на порозі, питає синочків :
- Хто мене так й не будив, а чекав лиш в гості ?
Весна Березню вклонилась. Квітень, Травень - в злості.
Хвала Березню, бо так весною ведеться :
Вчасно виореш, посієш, то й добре пожнеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Галина Лябук