мені мати сказали
"твій батько був птахом"
чи щось типу того, чимось крилатим
янголом, демоном, драконом чи комахою
мені було близько п'яти
я зробив вигляд що не вірив тоді
а сам відкривав книги лише якщо
у назві було слово "птахи"
ніс гачком, довгі нігті-пазурі
гострі брови, ідеальний зір жовтих очей
я блукав болотами
ковтаючи острах, копирсаючись у кістках
я не шукав зустрічі з ним
я шукав таємниці власного народження
у релігіях, гніздах, легендах, лікарняних під'їздах
у лісах, містах, сектах, культах, конференціях
я нічого не бачив
окрім слів
"твій батько був птахом"
і з кожним днем усе міцніше вірив у них
я знайшов себе на скелі
біля коренів ясеня
було сонячно, було ясно
я бачив свої крила у відображеннях у воді
я бачив свої крила, але не міг їх торкнутись
з мене не сипалось пір'я
і не було мені щастя
без можливості ширяти небом вільно
не мав я свободи вибору
народитись безкрилим чи нелюдинним
лише гірким експериментом небес
гібридом без можливостей
я знайшов себе на скелі
складав шматочки скелету
не дали мені крил - я зроблю їх сам
я пришив їх до шкіри без анестезії
не було болю
тільки безмежний екстаз
я відчув їх вагу на своїй спині
і ступив у небо зі скелі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Хімічна Химера